односторонній

-я, -є.

1) Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.).

2) Який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь, охоплює тільки одну сторону чогось. Одностороннє запалення легенів.

3) Який здійснюється тільки однією стороною або особою без погодження, домовленості з іншою (іншими). || Який враховує позицію тільки однієї сторони, одного учасника.

••

Односторо́нній ри́нок — ринок, на якому котирується лише курс (ціна) продавця або покупця.

Односторо́ння уго́да — угода, для здійснення якої відповідно до закону або узгодження сторін необхідно і достатньо вираження волі однієї сторони.

4) Те саме, що однобічний 1), 2).

5) перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси і т. ін.). Односторонній погляд. Одностороння спеціалізація.